Картина Нестора Кизенка

Огляд проекту

Проект КУВІД (Культурного Відродження) сприяє розвитку економіки в культурному секторі в Україні. Програми конкретно підтримує мистців, які 'були поза увагою' радянської системи, надаючи їм мистецьке знаряддя, влаштовуючи виставки, та організуючи можливості на підвищення знань, щоб вони могли дальше творити і роздобути належне визнання та гідного оцінювання.

Разом із Володимиром Беланджером, Фундацію Україна-США розпочала працю над проектом у 2002 році. Пан Беланджер, який родився в Києві а тепер живе у Лос Анджеліс, допомагає 'забутим та занедбаним' українським мистцям з 1998 року. У 2002 році він запізнав Віце-президента Фундації Івана Куня і від того часу вони працюють разом щоб розвинути цей проєкт.

Картина Петра Яковенка

Пан Беланджер помітив, що значну частину свого часу мусить присвячувати на пропагування самої ідеї українського образотворчого мистецтва, як і малярів, які його творять. Він постійно пояснює людям зі Заходу різницю між українським та російським мистецтвом, тому що в роз-мовах про поодиноких художників, в західному світі автоматично припускають, що мова йде про російського маляра. Щоби запобігти такому мисленні, пан Беленджер вважає критичним публікацію статтей в журналах і газетах. Він старається поміщувати статті в журналах, які можуть читати люди на Заході, наприкад, двомовний журнал Авіялінії України air ukraine і англійськомовний журнал Welcome to Ukraine .

Художники

В Україні для художника майже неможливо вижити без академічного диплома. Проект хоче помагати українським мистцям, які малюють 'від душі,' але не мали змоги на професійну освіту.

Це звичайно старші люди, які живуть без надії бо ніхто не цікавиться їхньою працею. Без грошей, без можливостей, вони часто пригнічені. "Без нашої допомоги," каже пан Беланджер, "ці люди помруть і ми не будемо пам'ятати, що вони жили і діяли."

Нестор Кизенко є надзвичайно талановитий маляр-пейзажист, який ніколи формально не вчився в художній школі. Пан Беланджер подарував панові Кизенку, якому сьогодні близько 70 років, полотна, щітки і фарби. В пана Кизенка створилась 'повінь творчості' і він за один рік намалював понад 40 картин.

Нестор Кизенко дуже добре представляє тип художника та мистецтва, що Проект КУВІД повинен підтримати. Закінчивши тільки чотири роки сільської школи, п. Кизенкові було неможливо поступити в мистецьку академію. Закінчивши військову службу в Булгарії і на Кавказі після Другої Світової Війни, він повернувся в Україну. Маючи в той час жінку і малу дитину, не міг навіть думати про мистецьке навчання. Знайшов роботу як вчитель малярства дітей в сільському центрі. У вільних хвилинах малював портрети селян, натюр-морт, картини щоденного життя, і навіть раз мав нагоду розмалювати церкву. Найбільше він любить малювати пейзажі рідної Слобожанщини. За старанням пана Беланджера появилася стаття в журналі Аir Уkraine, випуск на зиму 2001- року, ілюстрована картинами зі збірки пан Беланджера.

В. Беланджер (зліва) на виставці з Петром Яковенком, його онукою і дочкою.

Петро Яковенко, 88-літний самоук, також зацікавив пана Беланджера. Пан Яковенко малює квіти, пейзажі і часом портрети в імпресіоністичному стилі. В травні 2002 року, пан Беланджер зорганізував виставку в Музею Культурної Спадщини в Києві, на яку прибув колишній Міністр Культури України Іван Дзюба і сам мистець, пан Яковенко, який приїхав зі своїми донькою і онукою, аж з Чернівців. За посередництвом пана Беланджера появилася стаття про пана Яковенка в листопадовому числі журналу Welcome to Ukraine.

Пан Беланджер 'присвоїв' усього сім художників, разом із п. Кизенком і Яковенком. Між ними ще є: Антон Карнатович, Анатолій Башкевич, Наталка Чернова, Петро Ганда і Микола Макренко. Київчани вже обізнані з паном Беланджером і почали приводити нових художників до нього.

Що далі

Разом із Фундацією, пан Беланджер хоче розвивати працю проекту КУВІД дальше у цьому самому напрямі. Зміни будуть залежати від фінансових засобів, які можна буде надати художникам та кількости нових мистців, яких буде можливо включити в проєкт. Він з оптімизмом ставиться до питання збільшення купців картин своїх адаптованих малярів. "Можна сподіватися, що українці будуть їх купувати - ці картини є в їхньіх ґенах. І закордонні туристи часто купують такі картини, як сувеніри," він каже. "Але їх також купують люди в США, Британії, Франції, Ізраїлі і Греції, які ніколи не були туристами в Україні. Вони купують їх тому, що оцінюють їхню мистецьку вартість."

Якщо бажаєте підтримати Проект Культурного Відродження в Україні, просимо висилайте датки, ясно зазначені на цю ціль, до Фундації Україна-США, 1701 K St, NW - Suite 903, Washington, DC 20006. Якщо у Вас будь-які запитання вишлість їх електронною поштою на адресу usuf@usukraine.org